Зазвичай я веду конспекти цікавих книжок, але стосуються вони переважно роботи. А тут надибав нормально, як на мене книгу на тему, що цікава багатьом.
Хотів писати на фейсбуці, але пост імовірно буде довгий, то вирішив зробити блог. Буду по ходу читання ділитися враженнями і корисними порадами стосовно теми навчання.
Книга орієнтована одразу на всі сторони процесу шкільного навчання: дітей, шкільні адміністрації і міністерства освіти, батьків. Порівнює американські проблеми шкільної освіти з найкращими школами світу: фінськими, польськими, південно-корейскими.
Видана тут -
http://kfund.ua/uk/rozumniki/. там же ж є лінки на магазини, де її можна купити.
Ok, let`s go! Відправною точкою для всіх цих досліджень стали міжнародні тести знань 15 річних учнів і, в ідеалі, їх батьків -
PISA. Я думаю їх в історії було безліч, але ці стали соціалогічно обгрунтованими, оцінювали не конкретні знання, а вміння їх застосувати на практиці і готовність випускників шкіл до реального життя, самостійність мислення, містили багато відкритих питань. До їх укладання були мудро запрошено освітян з різних країн, тому вони не могли потім так просто відкинути результати даних тестів, які стали для багатьох приголомшливі. Гаслом їх засновників стала фраза
"Без даних ви тільки ще одна людина з власною думкою" (Андреас Шляйхер)
В Україні дані тести будуть проведені вперше в 2018 році. Офіційний сайт тестування у нас -
http://pisa.testportal.gov.ua
Що цікавого показали ці тести в інших країнах? Подаю, хаотично, як це з'являлося в книзі. Результати, часто не дають однозначного трактування впливу чинників, але з великою імовірністю:
Якість освіти
НЕ сильно залежить від:
- грошей, що загалом витрачаються країною на освіту. Важить структура розподілу цих інвестиції. В найкращих школах Південної Кореї так само пишуть крейдою на старих дошках, як і в нашому дитинстві. В США, де все заставлено інтерактивними дошками і пультами для голосування, посередня якість освіти.
- приватності, державності чи іншої "елітності" школи.
- соціального походження дітей.
- національності (корінний, емігрант) приналежності дітей
- доходів родини
- актвиності батьків в позакласних заходах (спортивні змагання, ярмарки випічки, екскурсії і інше НЕ навчання) - діти таких батьків гірше навчаються.
- "не розумності" дітей в минулому (все можна змінити).
- надмірної участі дитини в спортивних секціях (це скоріше американська проблема, де спорт чомусь більш важливий за все інше + з-за цього беруть вчителів, які одночасно можуть викладати, напр, літературу і бейсбол)
- не навчальної дисципліни в школі (форма, штрафування за прогули, не можливість вийти в туалет без дозволу, тощо)
- к-ті абеткових ігор в дитинстві
На якість освіти
ПОЗИТИВНО впливають:
- якісний ранній розвиток перед школою, або дитячим садочком (привіт всім його противникам!) - реальні і тривалі переваги, аж до 15 років.
- серйозне ставлення і високі сподівання, вимогливість середовища самих дітей (вплив референтної групи), батьків, вчителів, країни до освіти. В Кореї в день екзаменів змінюють роклад польоту літаків, щоб вони своїм гулом не заважали учням. Випускні екзамени в Фінляндії тривають 3(!) тижні(!). Лише один екзамен з фінської мови і літератури триває 2 повні дні.
- високі вимоги до освіти самих вчителів: високі вступні бали, відсюювання в процесі, довга практика в школі перед отриманням диплому. В Фінляндії можна тричі вступати в педвуз і не вступити, практика в школі триває рік. Мотивування їх грошима і повагою суспільства. Адекватний директор школи.
- після забезпечення належного рівня вчителів - зменшення бюрократії для них і збільшення незалежності шкіл.
- активності батьків вдома: перевірка ДЗ не з голови, а по підручнику рядок за рядком, обов'язкове щоденне читання і обговорення книжок дітям з самого раннього віку, потім так само треба щодня обговорювати на дорослому рівні фільми, події, проблеми, тощо.
- незалежне уніфіковане оцінювання знання учнів (ЗНО - добро!) і НЕ видача документу про отримання середньої освіти, якщо дитина не складе ці іспити.
- чесне оцінювання учнів, за результатами і знаннями, а не за стараннями, намаганнями, расою і іншими не освітніми параметрами. Тут мабуть корисно брати участь в олімпіадах, там одразу відсіюються зубрілки.
- віра в те, що дитина може вивчити будь-який предмет, треба просто це робити. На рівні шкільної програми ніякі здібності, таланти чи їх відсутність не впливають на цю можливість.
- звичка всієї родини багато читати. Діти повинні бачити, що ви самі з зацікавленням щодня читаєте книжки.
- сильна програма з математики. Даний предмет має найбільших вплив на подальше майбутнє дітей. Сюди ж - заборона користуватися на уроках математиками калькуляторами.
- єдині стандарти викладання по всіх країні (напр. "Помаранчева книга" в Польші)
- авторитетний стиль поводження батьків з дітьми, на відміну від авторитарного, ліберального, недбалого.
- не втручання батьків в освіту дітей в старших класах
- старанність дітей (сила їх волі). Вимірювалося це детальністю заповнення не обов'язкової демографічної анкети після тесту. Хто детальніше заповнив цю анкету, той показав і в тесті кращі результати.
- пізній розподіл дітей по спеціаліазаціям (мається на увазі перехід в ПТУ і коледжі, де суттєево інша атмосфера і нижчі вимоги до навчання. Напр, всього через рік після розподілу більшість дітей "з'їжає" вниз по всім предметам порівняно зі школою).
- відсутність взагалі будь-якого розподілу дітей по знанням на початку і в середині шкьного навчання. Ярлик "менш розумного" надзвичайно впливає потім все життя дитини, а якщо вже таке є, то треба потрапляти в класи для "талановитих".
To be continue...
