Хотів писати на фейсбуці, але пост імовірно буде довгий, то вирішив зробити блог. Буду по ходу читання ділитися враженнями і корисними порадами стосовно теми навчання.
Книга орієнтована одразу на всі сторони процесу шкільного навчання: дітей, шкільні адміністрації і міністерства освіти, батьків. Порівнює американські проблеми шкільної освіти з найкращими школами світу: фінськими, польськими, південно-корейскими.
Видана тут - http://kfund.ua/uk/rozumniki/. там же ж є лінки на магазини, де її можна купити.
Ok, let`s go! Відправною точкою для всіх цих досліджень стали міжнародні тести знань 15 річних учнів і, в ідеалі, їх батьків - PISA. Я думаю їх в історії було безліч, але ці стали соціалогічно обгрунтованими, оцінювали не конкретні знання, а вміння їх застосувати на практиці і готовність випускників шкіл до реального життя, самостійність мислення, містили багато відкритих питань. До їх укладання були мудро запрошено освітян з різних країн, тому вони не могли потім так просто відкинути результати даних тестів, які стали для багатьох приголомшливі. Гаслом їх засновників стала фраза
"Без даних ви тільки ще одна людина з власною думкою" (Андреас Шляйхер)
В Україні дані тести будуть проведені вперше в 2018 році. Офіційний сайт тестування у нас - http://pisa.testportal.gov.ua
Що цікавого показали ці тести в інших країнах? Подаю, хаотично, як це з'являлося в книзі. Результати, часто не дають однозначного трактування впливу чинників, але з великою імовірністю:
Якість освіти НЕ сильно залежить від:
- грошей, що загалом витрачаються країною на освіту. Важить структура розподілу цих інвестиції. В найкращих школах Південної Кореї так само пишуть крейдою на старих дошках, як і в нашому дитинстві. В США, де все заставлено інтерактивними дошками і пультами для голосування, посередня якість освіти.
- приватності, державності чи іншої "елітності" школи.
- соціального походження дітей.
- національності (корінний, емігрант) приналежності дітей
- доходів родини
- актвиності батьків в позакласних заходах (спортивні змагання, ярмарки випічки, екскурсії і інше НЕ навчання) - діти таких батьків гірше навчаються.
- "не розумності" дітей в минулому (все можна змінити).
- надмірної участі дитини в спортивних секціях (це скоріше американська проблема, де спорт чомусь більш важливий за все інше + з-за цього беруть вчителів, які одночасно можуть викладати, напр, літературу і бейсбол)
- не навчальної дисципліни в школі (форма, штрафування за прогули, не можливість вийти в туалет без дозволу, тощо)
- к-ті абеткових ігор в дитинстві
На якість освіти ПОЗИТИВНО впливають:
- якісний ранній розвиток перед школою, або дитячим садочком (привіт всім його противникам!) - реальні і тривалі переваги, аж до 15 років.
- серйозне ставлення і високі сподівання, вимогливість середовища самих дітей (вплив референтної групи), батьків, вчителів, країни до освіти. В Кореї в день екзаменів змінюють роклад польоту літаків, щоб вони своїм гулом не заважали учням. Випускні екзамени в Фінляндії тривають 3(!) тижні(!). Лише один екзамен з фінської мови і літератури триває 2 повні дні.
- високі вимоги до освіти самих вчителів: високі вступні бали, відсюювання в процесі, довга практика в школі перед отриманням диплому. В Фінляндії можна тричі вступати в педвуз і не вступити, практика в школі триває рік. Мотивування їх грошима і повагою суспільства. Адекватний директор школи.
- після забезпечення належного рівня вчителів - зменшення бюрократії для них і збільшення незалежності шкіл.
- активності батьків вдома: перевірка ДЗ не з голови, а по підручнику рядок за рядком, обов'язкове щоденне читання і обговорення книжок дітям з самого раннього віку, потім так само треба щодня обговорювати на дорослому рівні фільми, події, проблеми, тощо.
- незалежне уніфіковане оцінювання знання учнів (ЗНО - добро!) і НЕ видача документу про отримання середньої освіти, якщо дитина не складе ці іспити.
- чесне оцінювання учнів, за результатами і знаннями, а не за стараннями, намаганнями, расою і іншими не освітніми параметрами. Тут мабуть корисно брати участь в олімпіадах, там одразу відсіюються зубрілки.
- віра в те, що дитина може вивчити будь-який предмет, треба просто це робити. На рівні шкільної програми ніякі здібності, таланти чи їх відсутність не впливають на цю можливість.
- звичка всієї родини багато читати. Діти повинні бачити, що ви самі з зацікавленням щодня читаєте книжки.
- сильна програма з математики. Даний предмет має найбільших вплив на подальше майбутнє дітей. Сюди ж - заборона користуватися на уроках математиками калькуляторами.
- єдині стандарти викладання по всіх країні (напр. "Помаранчева книга" в Польші)
- авторитетний стиль поводження батьків з дітьми, на відміну від авторитарного, ліберального, недбалого.
- не втручання батьків в освіту дітей в старших класах
- старанність дітей (сила їх волі). Вимірювалося це детальністю заповнення не обов'язкової демографічної анкети після тесту. Хто детальніше заповнив цю анкету, той показав і в тесті кращі результати.
- пізній розподіл дітей по спеціаліазаціям (мається на увазі перехід в ПТУ і коледжі, де суттєево інша атмосфера і нижчі вимоги до навчання. Напр, всього через рік після розподілу більшість дітей "з'їжає" вниз по всім предметам порівняно зі школою).
- відсутність взагалі будь-якого розподілу дітей по знанням на початку і в середині шкьного навчання. Ярлик "менш розумного" надзвичайно впливає потім все життя дитини, а якщо вже таке є, то треба потрапляти в класи для "талановитих".
To be continue...
